Гайвань, чи чайник. В чому заварювання краще?

Насамперед, чаювання починається з сосуду для заварювання. Гайвань або чайник (ча ху) – класичний посуд для заваривання чаю. Кожен из них має свої чесноти. Вибір заварочного посуду, в першу чергу,  залежить від сорту чаю, а також від особистих вподобань і звичок того, хто заварює.

Гайвань в буквальному перекладі значить «чашка з кришкою». Появу гайвані зв’язують з розповсюжденням у Китаї розсипних чаїв. Чай заварювали в гайвані та з неї ж пили. При необхідності кришкою гайвані мішали зваврюваний чай, а з внутрішньої поверхні кришки смакували аромат. Схожий метод чаювання просто з гайвані є розповсюдженим в Сичуань. В ігшій провінції Китаю, Фуцзяні, гайвань слугує тільки посудом для заварювання і такий спосіб користується більшою популярністю.

З часом до «чашки з кришкою» приєдналося блюдечко, і гайвань стала називатися сань цхай вань, «чаша трьох засад». Блюдечко символізує Землю, кришечка – Небо, а сама чаша – людину, яка під час чаювання перебуває в гармонії між Землею і Небом.

Гайвані бувають порцелянові, глиняні та скляні. Скляні, скоріше, эстетичні, ніж практичні – швидко нагріваються та так само швидко віддають тепло. Тонкі порцелянові гайвані відмінно пасують для заварювання чаїв, які неможна «перетримувати» — для  шляхетних білих, жовтих і, звісно, зелених. Також у порцеляні добре заварюються улуни слабкої або середної ферментації, шен пуери. Глиняна ж гайвань з товстими стінками підійде для заварювання шу пуерів, червоного чаю або сильноферментованого улуна.

Глиняні чайники з’явились набагато раніше гайвані. Чайна кераміка досягла розквіту вже за часів династії Сун. Однак, прототип знайомого багатьом заварювального чайничка (ча ху) з’явився в місті Ісін (провінція Цзянсу) лише в 1517 році. З того часу ісінська кераміка безперервно розвивалася, та тепер вишукані чайники з Ісіну, зроблені відомими майстрами, слугують предметом колекціонування.

Ісінська глина (цзы ша) є відмінним матеріалом для створення ча ху. Такий чайничок не вбирає воду, відмінно зберігає тепло та всотує аромат – «напрацьовується», як говорять китайці. Тому, неможна в одному і тому ж чайнику заварювати різні (або краще сказати, протилежні) сорти чаю. Для кожного сорту – окремий ча ху. В Китаї існує приказка, яка характеризуює глиняний чайник як синтез п’яти первинних елементів (У-Сін): «Чайник зроблено з ґрунту, обпалено як вогонь, він дзвенить як метал, уміщає в собі воду і дишить, як дерево».

У глиняному чайнику чудово розкриваються шу пуери, старі шени, червоні чаї, а також улуни, особливо сильноферментовані, старі (лао) та додатково обсмажені (као). Шен пуери, або білі чаї (постарений, чи низького гатунку) слід заварювати в чайнику з тонкими стінками та хорошим зливом.

Можно сказати так, що гайвань – це приклад універсального посуду, а глиняний чайник – вузькоспеціализиований. Гайвань відмінно підійде для щоденного чаювання, а ча ху – для чайного дійства. И, найголовніше, Ваш посуд для заваривания має бути зручним та подобатися саме Вам.